«Мій Шевченко...»

                      
Ушкалов, Л. Що таке українська література:
есеї  / Л. Ушкалов. — Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. —
352 с. — (Мистецтво і культура).





У ці весняні дні, коли світова спільнота відзначає 203-ю річницю від дня народження Великого українського генія Тараса Григоровича Шевченка, мені до рук потрапила книжка Леоніда Ушкалова «Що таке українська література» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2016), яка нещодавно гідно поповнила фонд відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ.

До книжки українського літературознавця і письменника, доктора філологічних наук, професора Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди  Леоніда Ушкалова увійшли 45 есеїв, героями яких є класики української літератури — Сковорода, Шевченко, Франко, Хвильовий, Винниченко та ін. «Уроками літератури» називалася рубрика літератора, яку він цілий рік вів в «Україні молодій» і випуски якої лягли в основу книжки.

 Хотілося б звернути увагу на «Урок 40. Містерія липового листочка. Есей про Шевченкову візію Бога», який вразив мене до глибини душі. Пропоную кілька уривків з  есею:  «…скільки разів трапляється в Шевченка слово «Бог»…воно — в усіх відмінках включно з кличним у формі «Боже» зринає у творах поета 1306 разів…»

«А якими іменами називав Бога Шевченко. Їх чимало…Ось вони, подані за абеткою: Благий, Великий, Верхотворець, Визволитель, Владика, Всевидяще око, Вседержатель, Всемилосердний, Всемогущий, Всещедрий, Всюдисущий, Господь, Держитель, Довготерпеливий, Єдиний, Живий, Життєдавець, Заступник, Істина, Людинолюбець Милосердний, Милостивий…».
 
«Теологія без живого Бога — сказав якось Шевченко одному набридливому співрозмовникові — не в силі створити навіть оцього липового листочка». Поет зірвав з гілки зелений запашний листочок і показав йому. Ні, то був не липовий листочок. То був Бог у всій своїй величі».


В одному з інтерв’ю Леонід Ушкалов зазначив: «Література може зробити нас людьми». Я з ним повністю погоджуюся. А Ви?

P.S. У березні цього року у Видавництві Старого Лева побачила світ унікальна абетка-енциклопедія «Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова.

Тетяна Ковалькова, завідувач відділу міського абонементу





(до 200-річчя від дня народження 
Великого Кобзаря)


Ім'я Шевченка супроводжує нас усе життя, починаючи від «Букваря» і закінчуючи великим «Заповітом». Слово поета возвеличує, облагороджує, формує наші душі. Пророча місія Кобзаря триває і нині.

На нашому блозі ми пропонуємо рубрику «Мій Шевченко...», присвячену 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря, яке вся українська спільнота буде відзначати у березні 2014 року.

Шановні користувачі! Започаткувавши цю рубрику, ми хотіли б віддати шану Великому генію Вашою творчістю, почути Ваші думки, переживання, вірші та прозу про Т. Шевченка.



 Новинки шевченкіани з фонду Тернопільської ОУНБ

Шевченківська тема невичерпна.  Адже для українців Т. Г. Шевченко був і залишається уособленням національних прагнень і сподівань, борцем за людські ідеали свободи, гуманності й демократії. Його творча спадщина й сьогодні продовжує згуртовувати український народ навколо ідеї розбудови державності.

Нещодавно фонд Тернопільської ОУНБ поповнився низкою нових видань шевченківської тематики, збагативши бібліотечну колекцію шевченкіани. Книги надійшли за програмою «Українська книга» 2014 року до відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.


Україна Тараса Шевченка / упоряд.: Р. Маньковська, В. Мельниченко. — Харків : Фоліо, 2014. — 573 с. : іл.
Автори цього видання, об'єднані Національною спілкою краєзнавців України, науковці, освітяни, працівники культури, журналісти у своїх 26-ти історико-краєзнавчих нарисах, присвячених 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, склали своєрідний краєзнавчий літопис увічнення пам'яті великого Кобзаря в Україні.

Інформація в книзі згрупована за трьома розділами: «Народився, щоб осяяти Україну», «Земля, яку сходив Тарас», «Жива слава Кобзаря». В кінці книги є післямова  й список джерел та використаної літератури. 

Доповненням до викладеного матеріалу стали унікальні світлини, репродукції, архівні документи, тощо.
Тернопільщину у книзі представляє стаття науковця, краєзнавця Ігоря Дуди «Він думав про соборну Україну», в якій йде мова про перебування великого Кобзаря в нашому краї.

Це унікальне видання розраховане на широкий загал шанувальників української культури та історії.


Шевченко, Т. Чигиринський Кобзар і Гайдамаки / Т. Шевченко. — факсим. відтв. вид. 1844 р. — Київ,  2014. — 272 с.

Ще одне рідкісне видання «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» є факсимільним відтворенням видання 1844 року і видане за   сприяння Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

 До цієї збірки увійшли вісім поезій із першого видання «Кобзаря» (1840) та окреме видання поеми «Гайдамаки» (1841). У книзі подано всі авторські правки (розділ «Додатки» та примітки (розділ «Примітки»).

В оформленні видання використано репродукції малярських творів Т. Г. Шевченка.   Збірка розрахована на науковців-дослідників шевченківської спадщини, краєзнавців,  а також всіх, хто цікавиться творчістю Кобзаря.

Ушкалов, Л. Тарас Шевченко / 
Л. Ушкалов. — Харків : Фоліо, 2014. — 122 с. — (Знамениті українці).
На сторінках видання, автор показує нам маловідомого поета — передусім людину, висвітлює факти біографії, які до цього часу ніде не публікувалися. Видання розраховане на широкий загал читацької аудиторїї, адресоване всім, хто цікавиться творчістю Т. Шевченка



Шевченко, Т.  Мала книжка («захалявна») / Т. Шевченко; упоряд. післям. і прим.  С. Гальченка. — Київ : Веселка,
 2014. — 951 с.

Мініатюрне видання «Мала книжка» («захалявна»), видане за сприяння Інститутуту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. До першої частини книги ввійшло факсимільне відтворення автографів поезій 1847—1850-х рр, а у другій частині — розшифрування факсимільного відтворення. Це унікальне видання стане цінною окрасою колекційної шевченкіани нашої книгозбірні.

Шевченко, Т. [Електронний ресурс] : документальний фільм. Трилогія: 1. Віра; 2. Поступ; 3. Воскресіння/ — Електрон. дан. — 1 ел. опт. диск (CD-ROM) / Т. Шевченко/ — Київ, 2014.
Відеотеку нашої книгозбірні поповнив документальний фільм-трилогія «Тарас Шевченко», присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря. Вже самі назви фільмів символічні: фільм 1-й «Віра», фільм 2-й «Поступ» та фільм 3-й «Воскресіння». Кожний користувач бібліотеки зможе насолодитися переглядом відеофільму, взявши його додому.

Отож запрошуємо всіх бажаючих відвідати нашу бібліотеку та ознайомитися з новими надходженнями шевченківської тематики. збагативши себе духовно та почерпнувши багато цінної інформації про геніального поета, художника і мислителя Т. Г. Шевченка.

Оксана Гавенко,  головний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ.


«Бог і Шевченко»


Шевченків, М.  Бог і Шевченко: як розуміти імена Божі та віру поета? : (філософсько-християнська інтерпретація) / М. Шевченків. — Жовква. : Місіонер, 2014. — 447 с. + 4 . вкл арк. : іл.
25 січня 2015 року в залі  Тернопільської  обласної філармонії до 200-ліття від дня народження Т. Г. Шевченка відбулася презентація книги «Бог і Шевченко: як розуміти імена Божі та віру поета?» Михаїла Шевченківа (отця Михайла Пастуха), віце-ректора Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого.

Тарас Шевченко — єретик, чи православний християнин? Господь Бог в його поезії: поетична фраза чи реальний особовий християнський Бог — Творець і Вседержитель? Чи можна природным способом пізнати Його існування, діяння без надприродного світла віри? Чому Його образ такий неоднозначний, а діаметрально протилежні висловлювання — імена про Боже існування, пізнання, діяння та особову святість, здається, суперечать між собою. Як їх зрозуміти і яким способом відрізнити ті, які засвідчують справжні переконання і виважену позицію мислителя стосовно Бога, а які виявляють хвилевий емоційний стан чи крик зраненої душі? 

 Філософський пошук відповідей на непрості питання ведеться діапоретичним шляхом мислення з використанням аналогічного способу пізнання, зокрема метафізичної сепарації, достосованих до особливостей мови народного поета. Це дозволить прочитувати вірші не абстрактно, а у співставленні з дуже відмінними життєвими та релігійно-політичними ситуаціями, які переживав Тарас Шевченко.

Отець Михайло подарував цю книгу Тернопільській ОУНБ.  З її допомогою кожний, кого цікавить творчість Т. Шевченка, зможе ще глибше пізнати світогляд поета.


Наталія Білянська, провідний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ

Аудіозапис фрагментів із презентації книги
«Бог і Шевченко»


Шевченківські студії 
«Великому Кобзареві присвячується»
Нещодавно в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулися шевченківські студії «Великому Кобзареві присвячується», приурочені до 200-річчя від дня народження видатного українського мислителя, поета, художника, гуманіста.

Упродовж заходу в авторському виконанні звучали вірші, присвячені Т. Шевченкові. Свої поезії читали літератори краю: голова Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Безкоровайний, головний редактор літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Літературний Тернопіль» Богдан Мельничук, перекладач Володимир Дячун, лауреат літературної премії ім. С. Будного Любов Малецька.  Твори Кобзаря декламували народний артист України, професор В’ячеслав Хім’як та його вихованці — студенти факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Леся та Світлана Наконечні, Маргарита Василишин, Наталія Липка. Тріо в складі студентів цього ж факультету Миколи Замороза, Андрія Оленина та Михайла Павлентия проспівало декілька українських народних пісень. Про місце та роль Бога в поезії Т. Шевченка розповів автор книги «Бог сущий у поезії Кобзаря» Михаїл Шевченків (отець Михайло Пастух), віце-ректор Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого.
Член Тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Анна Савка ознайомила присутніх із життям і творчістю видатних представників музичної шевченкіани, уродженців Тернопільщини — композитора, диригента Михайла Вериківського та співака Йосипа Гошуляка. Їхній увазі було запропоновано фрагмент із поеми «Чернець», музику до якої написав М. Вериківський, а виконав Й. Гошуляк у супроводі симфонічного оркестру з м. Торонто. Тернопільська поетеса, пісняр Анна Тиховліс зачитала декілька своїх віршів зі збірки духовної поезії «З ласки Божої написано…».
Крім цього, гості заходу переглянули мультимедійну презентацію «Раритетна шевченкіана з фонду ТОУНБ».
До бібліотеки цього дня завітали студенти філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка й тернополяни — шанувальники творчості Великого Кобзаря.
Полум'яне слово Кобзаря звучить у виконанні В'ячеслава
Хім''яка - народного артиста України, професора
Тернопільського національного 
педагогічного університету
 ім. В. Гнатюка.
Виступає Євген Безкоровайний — голова Тернопільської обласної
організації Національної спілки письменників України.
Виступає Богдан Мельничук — головний редактор
 літературно-мистецького  та громадсько-політичного часопису
«Літературний Тернопіль».
Свої вірші читає Володимир Дячун — член Тернопільської обласної
організації  Національної спілки письменників України.
Михіїл Шевченків (отець Михайло Пастух — віце-ректор Тернопільської
вищої духовної семінарії ім. Йосифа Сліпого),
 автор книги «Бог сущий у 
поезії Кобзаря».
Виступає Любов Малецька — поетеса. лауреат
 літературної
 премії  ім. С. Будного.
Виступає Анна Савка — член  Тернопільського
 обласного об'єдання Всеукраїнського товариства
 «Просвіта» ім. Т. Шевченка.
Вірші зі збірки духовної поезії «З ласки Божої написано...»
читає Анна Тиховліс — поетеса, пісняр.
Співає талановите тріо. Зліва направо: Михайло Павлентий,
Андрій Оленин, Микола Замороз.
Ведучі заходу —працівники відділу міського абонементу.
Зліва направо: Марія Гуменна, Ростислав Гунько, Наталія Білянська

Оксана Гавенко, головний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ.


«Учітеся, брати  мої»   
Всі  культурні  народи,  шануючи  своїх  визначних  письменників, мають крім повних  збірок їх творів, крім  докладних  життєписів  і оцінок  їх творчості, також різні збірки їх висловів (афоризмів), котрі виявляють їх світогляд, їх погляд на всякі справи й прояви життя.    Тимчасом бодай для  Шевченка  мусимо мати такий вибір його думок і висловів.  Нерозривний  всетворящий зв’язок: Тарас Шевченко та український народ. І святий обов’язок кожного українця – дбати про те, щоб цей зв’язок міцнів, щоб нові покоління приходили до Тарасового Слова, а значить – і до невичерпної  «Шевченкової  Криниці».
   «Шевченкова  Криниця» — це збірник найвідоміших, особливо  яскравих і змістовних висловів (афоризмів) і ширших уривків із поетичних творів Тараса  Шевченка та його  прозової спадщини: повістей, драматичних  творів, листів, щоденника, тощо.
  Цей збірник — це друге, доопрацьоване видання і видане в київському видавництві «Криниця» в 2003 році.
  Нове видання збірника афоризмів «Шевченкова Криниця» супроводжується  передмовою Володимира Дорошенка, із якої ви дізнаєтесь про витоки, ідеї, причини та обставини першого виходу у світ книжки з такою назвою в 1922 році у Львові. Щоб «Шевченкова Криниця» не просто відновилася, з’явившись вдруге через 80 років, але щоб вона стала для сучасних українських читачів науковим та практичним посібником із шевченкознавства,  її довелося значно оновити, доопрацювати.
    Кожен, кого цікавить світогляд Кобзаря, кому  потрібно писати, чи говорити про нього, з допомогою цього збірника зможе швидко підшукати цитату на необхідну тему: про Бога, людей  і Україну, про громаду і родину, слово і красу та інше. Особливо ця книжка цінна тим, що при її укладанні використано і прозові твори поета, які менш відомі та доступні  читачам. Збірник  оснащено також покажчиком імен і назв.
  Книга «Шевченкова криниця» має велике теоретичне і практичне значення для всіх шанувальників української літератури.
       
Пропонуємо  кілька  цитат із книги:
32. Тяжко, батьку,
Жити з ворогами!
 («До Основ'яненка» рр. 67-68; X-XII 1839, С.-Петербург)
41. Бо хто матір забуває, 
Того Бог карає.
Того діти цураються.
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому
(«І мертвим, і живим...»рр. 222-229;
14. XII 1845. В'юнище)
68. Свою Україну любіть,
любіть її...Во время люте.
 В остатню, тяжкую минуту
За неї господа моліть.
(«Чи ми ще зійдемося знову?...», рр. 10-13;
19-30. V 1847. С.-Петербург)
76. Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
(«Минають дні, минають ночі...», рр. 29-32;
22.ХII 1845, В'юнище


Неля Боднарець, провідний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ
 
                  Філокартична шевченкіана*
Нещодавно, переглядаючи літературознавчі видання на шевченківську тематику, що знаходяться у фонді відділу міського абонементу ТОУНБ, натрапила на унікальне видання «Не забудьте пом'янути... Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури. 1890-1940», автора Володимира Яцюка, видане у київському видавництві «Криниця» у 2004 році до 190-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка.
Батьківщина поштової картки — Австро-Угорщина. Про давню ілюстровану поштову картку як соціокультурний феномен в Україні почали писати нещодавно. Давня українська листівка дійшла до нашого часу в доволі щедрому розмаїтті.

У ілюстрованому виданні вперше грунтовно висвітлюється історія з'яви старих шевченківських поштових карток і тлумачиться їхній зміст. За кількістю зібраного філокартичного матеріалу, присвяченого одній історичній постаті, ця монографія не має аналогів.
Коментарі до листівок подано українською та англійською мовами. Досить довгий перелік країн, де вони друкувалися, зокрема: Австралія, Австрія, Аргентина, Бразилія, Італія, Канада, Німеччина, Польща, Росія, США, Франція, Швейцірія, Швеція, Узбекистан, Японія.
Кількість тільки давніх шевченківських листівок (1890—1940) сягає тисячі. Серед шанувальників та збирачів української шевченківської листівки вітчизняні колекціонери: Євген Артеменко (Харків), Андрій Жук (Львів), Петро Арсенич  (Івано-Франківськ), Василь Білек (Чернівці), Володимир Яцюк (Київ), а також Борис Заянчківський (Торонто), Морган Уільямс (Вашингтон) та ін.

Т. Г. Шевченко 
 Обніміте ж, брати мої...
Київ, 1914
Дане видання має передусім велику історичну цінність, адже на багатьох листівках відтворені портрети українських діячів культури та національно-визвольних змагань, знищені нині архітектурні пам'ятки, неіснуючі вже краєвиди. Серед названих зображень трапляються рідкісні й унікальні.
Литвиненко О.
 Було колись — в Україні...
 вид. Українського 
літ-художнього т-ва.
Петроград, 1917
У монографії філокартичні матеріали згруповано по таких темах: «Портрет — символ», «Художні портрети», «Рядки з «Кобзаря», «Пластика», «Ювілейні листівки», «Благодійні листівки» та ін.
    Хотілося б порекомендувати дане видання всім, хто цікавиться історією та культурою України, зокрема колекціонерам шевченкіани. 
   
Філокартія - колекціонування поштових карток (листівок).


Оксана Гавенко, головний бібліотекар відділу міського абонементу ТОУНБ

Немає коментарів :

Дописати коментар