25.01.18

І знову про Висоцького

Володимир Висоцький був бардом, а став іконою, історією і легендою. Його пісні, що стали класикою й вічними хітами, люблять навіть люди дуже далекі від світу авторської пісні, його ролі в кіно були незмінно яскравими, а багато його цитат пішли в народ і так прижилися, що не всі вже пам’ятають, звідки вони.

Цьогоріч йому виповнилося б 80… Народився Висоцький 25 січня 1938 року в м. Москві (РРФСР). Видатний радянський актор, бард, поет, класик жанру авторської пісні, автор низки прозаїчних творів. За своє недовге, але таке змістовне та яскраве життя написав понад 700 віршів та пісень. 


Висоцький знявся в майже 30-ти кінострічках. Найбільш відомі його ролі у фільмах «Вертикаль», «Кар’єра Діми Горіна», «Господар тайги», «Служили двоє товаришів», «Маленькі трагедії» та ін. До речі, у 1967 році із виходом фільму «Вертикаль» Висоцький стає відомим. Фільм став успішним саме завдяки його пісням. А культова роль капітана міліції Гліба Жиглова у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» (1979 р.) зробила актора по-справжньому знаменитим.

Шістнадцять років свого життя Висоцький присвятив московському театру на Таганці, куди він прийшов після закінчення школи-студії при Московському художньому академічному театрі. Тут він зіграв ролі Гамлета, Галілея, Пугачова. У театр тоді йщли саме на Висоцького».

Проте найбільш відомим Володимира Висоцького зробило виконання його авторських пісень, які він виконував на звичайній семиструнній гітарі. Його незвичний тембр голосу та надривний спів, енергетика виконання пісень здійснили потужний культурний «прорив» у часи брежнєвського «застою» Неофіційні записи співака стали з’являтися в кожному домі.
Т
ворчий графік артиста був дуже насиченим. Його концерти відвідували тисячі шанувальників. Музикант дав більше півтори тисячі концертів у всьому світі. Проте репертуар більшості його пісень йшов у розріз з радянською політикою. Тому кумир мільйонів став неугодним для влади. Висоцького не затверджували на ролі, а пісні не допускались на радіо.

Проживши лише сорок два роки, Висоцький встиг дуже багато.   Як написав він у своєму вірші «…какую женщину любил, каких друзей имел…». Його улюбленою жінкою, опорою, головною музою стала французька акторка Марина Владі, з якою музикант прожив щасливі десять років до самої смерті.

Помер великий бард та поет 25 липня 1980 року. І хоча інформація про похорон активно замовчувалась, на прощання з Висоцьким, здавалося, прийшло усе місто. Як згодом писала Марина Владі у своїй книзі «Володимир, або Перерваний політ», так не ховали навіть королів. Могила було просто закидана квітами.
Як це часто буває, визнання до Висоцького прийшло лише після його смерті. У 1986 році йому було посмертно присвоєно звання заслуженого артиста РРФСР.

У нашій книгозбірні твори Висоцького представлено досить широко, починаючи із першої великої збірки творів «нерв», яка вийшла уже після смерті поета (Москва, 1992 р.) Цінним є двох томне видання творів Висоцького (Москва, 1991 р.), також збірка вибраних творів (Москва, 1988 р.). Є у фонді бібліотеки також єдиний роман Висоцького «Чорна свіча» (Москва, 2003).

Отож запрошуємо усіх шанувальників творчості поета відвідати нашу книгозбірню, вшанувати пам’ять цієї непересічної особистості.

Оксана Гавенко, головний бібліотекар відділу міського абонементу

Немає коментарів :

Дописати коментар