14.05.16

Співець селянської недолі (до 145-річчя від дня народження Василя Стефаника)


14 травня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Василя Стефаника — визначного українського письменника кінця ХIX — початку ХХ століття. Його творчість увійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української  класики.

Неповторний майстер соціально-психологічної новели Василь Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини. Його твори — своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров'ю серця великого гуманіста, який, за словами Максима Рильського, був «...плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями. Він вірив у світле майбутнє народу, у «величну пісню бою» («В. Стефаник у критиці та спогадах», Київ: Дніпро, 1970, с.234–235).



 Є біографії, багаті на події, є біографії зовсім прості й короткі. Про це найкраще розкаже нам письменник у своїй «Автобіографії».

Народився Василь Стефаник у 1871 році в с. Русові Снятинського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківська обл.) в заможній селянській родині.  У 1888 році закінчив четвертий клас Снятинської відділової школи і того ж року був відданий батьками до першого класу польської гімназії в Коломиї. 
 В коломийській гімназії, на щастя, Василеві Стефанику довелося пізнати не тільки ворожість  і зневагу з боку панчиків,а й щиру дружбу, солідарність з боку таких, як сам, селянських дітей.

Одержавши атестат в 1892 році, Стефаник цього ж року вступає на медичний факультет Ягеллонського (Краківського) університету. Розпочинається новий етап у його житті, де вимір рокам даватиметься написаними творами. Василь Стефаник почав писати новели, ще будучи студентом. В часописах з'являються окремі його твори, а далі виходять одна за одною у світ збірки: «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1916).

У другому періоді творчості (1916–1933) Василем Стефаником написано небагато — всього дванадцять новел, які склали збірку «Земля» (1926),яка увійшла до книги «Твори» (1933).

У фонді Тернопільської ОУНБ є різні видання творів Василя Стефаника. Найстаріше із них: Повне зібрання творів у 3 т. Т. 3. Листи (1954).

 Популярним серед користувачів є біографічний роман С. Процюка про В. Стефаника «Троянда ритуального бою» (Київ: Академія, 2010, серія «Автографи часу»).

Життєвий шлях Василя Стефаника був пов'язаний і з Тернопільщиною. Письменник перебував у Тернополі у 1898, 1900, 1901, 1903, 1908 рр. У 1908 році як кандидат у посли австрійського парламенту виступав у м. Заліщики, в селах Добрівляни і Торське. У 1909 р. — учасник роботи з'їзду Радикальної партії в Тернополі. Меморіальні таблиці  Стефаника встановлені у Тернополі на вулицях Йосифа Сліпого (1976, скульптор І. Козлик) та Юліана Опільського (1991, скульптор І. Мулярчук).

З різними виданнями Василя Стефаника та творами про письменника можна ознайомитися на виставці «Співець селянської недолі», яку розгорнуто у відділі міського абонементу.

Не відаємо, чи відшукав своє щастя письменник, але ми при зустрічі з його творами те щастя маємо.

Людмила Герман, провідний бібліотекар відділу міського абонементу.

Немає коментарів :

Дописати коментар