27.04.14

Магічний реалізм Габріеля Гарсії Маркеса (1927-2014)

В переддень свята Воскресіння Христового світ облетіла звістка про смерть всесвітньовідомого колумбійського письменника, нобелівського лауреата і засновника літературного напрямку «магічний реалізм» — Габріеля Гарсії Маркеса.
Габріель Гарсія  Маркес належить до тієї частини інтелектуальних письменників, які популярні не лише в своєму регіоні, країні, а й у всьому світі. Книги таких авторів зачитують до дірок, кладуть на ніч під подушку, щоб можна було в будь який час дотягнутися. Мільйонні тиражі їхніх нових творів розходяться миттєво.
Були часи, коли Гарсія Маркес навіть не думав робити кар’єру письменника. Вступив на юридичний факультет, але адвокатом Габо так і не став. Він покинув навчання і натомість почав писати журналістські розслідування, статті, коротенькі оповідання, перше з яких з’явилося в 1947 році. Отже, доля покликала його йти своїм шляхом, шляхом письменника.
«Жити, щоб розказувати про життя» — так називається автобіографічний збірник Габріеля Маркеса і так, мабуть, можна назвати основний принцип його творчості.
В доробку письменника романи, повісті та оповідання, документальні твори, збірники, кіносценарії, фільми.
Світову славу письменнику приніс його роман «Сто років самотності», за який він в 1982 році отримав Нобелівську премію.
Роман «Сто років самотності», повість «Полковнику ніхто не пише», «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» —  центральні твори славетного колумбійського письменника. У них дивовижно переплітаються людські долі і суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами і безперервними революціями.
  Книги Габріеля Маркеса широко представлені в фонді міського абонементу ТОУНБ і, з огляду на наші теперішні революційні події в країні, які перекликаються з тематикою творів Габріеля Маркеса,  гадаю, викличуть інтерес в наших читачів.



      Книги Габріеля Гарсія  Маркеса з фонду ТОУНБ:


Гарсия Маркес, Габриэль. Избранные произведения : пер. с исп. – М.: Радуга, 1989.-414с.
Гарсия Маркес, Габриэль. Генерал в своем лабиринте : роман /пер А. Борисова.-  СПб : Звезда, 2003.-332с.
Гарсия Маркес, Габриэль. Недобрый час. – СПб : Кристал, 2001.- 160с.
Гарсия Маркес, Габриэль. Осень патриарха : роман / пер. с исп. В. Тараса И К. Шермана. – М.: Худож. лит., 1978.-270с.
Гарсия Маркес, Габриэль. Полковнику никто не пишет : повесть; Сто лет одиночества : роман  - М. : Худож. лит., 1989.-429с.
Гарсия Маркес, Габриэль. Последнее путешествие корабля-призрака : роман, повести, рассказы./ пер. с исп. – М.: Пресс ЛТД, 1194.-416с.
Гарсия Маркес, Габриэль. Скверное время : роман / пер. с англ.- СПб: Азбука, 2000.-400с.
Гарсія Маркес, Габріель. Сто років самотності.- К. : Всесвіт, 2004.-612с.

Неля Боднарець, провідний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ

07.04.14

Заповіт матері Терези

Напередодні світлого свята Воскресіння Христового хочеться згадати про світочів щиросердної віри,  гуманізму, доброти, милосердя, тих людей, яких ще за життя називали святими. Одна із них — мати Тереза.


«За походженням я албанка. Маю індійське громадянство. Я католицька монахиня. За покликанням належу цілому світові. Але моє серце цілковито належить Ісусові».


Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 вересня 1910 року в місті Скоп'є (зараз столиця Македонії).   ЇЇ мати виховала доньку у католицькому дусі. У 18 років вона поїхала в Ірландію і вступила до чернечого ордену «Ірландські сестри Лорето». У 1931 році постриглася у черниці і взяла ім'я Тереза, на честь канонізованої у 1927 році черниці-кармелітки Терези  з Лізьє.

Згодом орден відрядив матір Терезу до Калькутти (Індія), де близько 20 років вона викладала в жіночій школі святої Марії. У 1946 році керівництво ордену дозволило їй допомагати бідним і знедоленим Калькутти, а у 1948 році мати Тереза заснувала там чернечу конгрегацію «Місіонерки Божественної любові», діяльність якої була спрямована на створення шкіл, притулків, лікарень для бідних і важкохворих людей незалежно від їх національності та віросповідання.

З 1965 року діяльність конгрегації, заснованої матір'ю Терезою, поширилася за межі Індії, зараз вона налічує 400 відділень у 111 країнах світу і 700 будинків милосердя у 120 країнах. Її місії, як правило, діють у районах стихійних лих та економічно проблемних регіонах.

У 1979 році мати Тереза була нагороджена Нобелівською премією «За діяльність у допомозі стражденним людям».
Мати Тереза померла 5 вересня 1997 році в Калькутті. 19 жовтня 2003 року беатифікована (причислена до лику блаженних) папою Іоанном Павлом II. З 2013 року 5 вересня (день її смерті) відзначається як Міжнародний день благодійності.


  Книги з фонду ТОУНБ про мати Терезу:

Мать Тереза / Авт.— сост. Н. Белов.—
Мн., Современный литератор, 1993.
— 240с .— (Жизнь замечательных людей)
Життя Матері Терези / 
пер. з пол. І. Шумади.— 
Івано-Франківськ, 2007.— 
252 с.  : іл.


Статті про Матір Терезу у періодичних
 виданнях з фонду ТОУНБ
(у зворотньому хронологічному порядку):


Музиченко, Я. Матір «нічиїх». Сьогодні — 100 років від дня народження блаженної Терези з Калькутти / Я. Музиченко // Україна молода. — 2010. — 26 серп. — С. 16.

Волянський, В. Мати Тереза: та, що любила нелюблених / В. Волянський // Тернопіль Вечірній. — 2008. — 39 верес. — С. 16.

Вострякова, К. Життєві Голгофа і рай матері Терези /
В. Вострякова // Слово Просвіти. — 2007. — 1319 верес. — С. 11. 

Зиновьева, Е. Деяния Матери Терезы : [Биография] /
Е. Зиновьева // Нева. — 2006. —№7. — С. 241—245.

Мати Тереза: Дивіться вгору : [Вислови Мати Терези] // Баланс. Мій любимий бухгалтер. — 2005.—25 січ. — С. 241245.

«Я тільки слугиня господня». З розмов із матір'ю Терезою // Наша віра. — 2003. №12 (грудень). — С.3.

Щерба, М. Мати Тереза — людина, яка здивувала світ /
М. Щерба  // Ваше здоров'я. — 2003. — 25 верес. 1 жовт. — С. 5. 

Спокушання матері Терези // Урядовий кур'єр. — 2003. — 25 січ. — С. 5.

Гудзик, К. Маленька велика жінка : [У 2002 році виповнилося 5 років від дня смерті Матері Терези з Калькутти] / К. Гудзик // День. — 2002. — 5 лист. — С. 20.

Апостол миру і доброти : [До 90-річчя від дня народження Матері Терези (19101997)] // Календар знаменних і пам'ятних дат. — 2000. — III кв. — С.73—75.

Простая святая Мать Тереза // Эхо планеты. — 1997. №39 (сентябрь). — С. 2023.

 Танк, А. Мать Тереза, возвышенная и земная / А. Танк // За рубежом. — 1997. — №39 (сентябрь). — С. 89.

Лапьер, Д. Мать Тереза: «Мы здесь, мы любим вас...» /
Д. Лапьер // За рубежом. - 1993. - №36 (сентябрь).
С. 16.


Заповіт матері Терези:

 Життя — це шанс. Скористайся ним.
Життя — це краса. Милуйся нею.
Життя — це насолода. Насолоджуйся нею.
Життя — це мрія. Здійсни її.
Життя — це виклик. Прийми його.
Життя — це обов'язок. Виконай його.
Життя — це гра. Стань гравцем.
Життя — це цінність. Цінуй його.
Життя — це скарб. Бережи його.
Життя — це любов. Даруй її.
Життя — це таємниця. Розгадай її.
Життя — це обіцянка. Виконай її.
Життя — це гімн. Заспівай його.
 Життя — це боротьба. Прийми її.
        Життя — це пригода. Відважся на неї.
Життя — це щастя. Заслужи його.
Життя — це житя. Захисти його.

Ростислав Гунько, бібліотекар відділу  міського абонементу  Тернопільської ОУНБ.

05.04.14

Великодня традиція українців

  Великоднє диво : оповідання, легенди, казки / Упоряд. З. Жук. — Львів : Свічадо, 2009. — 176 с.

Книжка «Великоднє диво» — перша із «великодньої антології» — доносить до української родини широке й різноманітне зібрання великодньої прози, повертає забуті імена, ознайомлює читачів з новими творами.
До збірки увійшли оповідання за євангельськими мотивами, авторські легенди, літературні обробки народних легенд, казки, а також підбірка різноманітних творів про писанки.


Дана книга складається з 4-х розділів:
 1 розділ: Біблійні оповідання та перекази.
 2 розділ: Флористичні легенди.
 3 розділ: Про писанку.
 4 розділ: Великодні казки.



Зірка Мензатюк «Писанка» (оповідання із антології):
:






Орнаментальний розпис писанок давній вид народного образотворчого мистецтва. Своїм корінням писанкарство сягає часів язичництва, але дожило до наших днів і є цінним надбанням культурної скарбниці українського народу. 

Соломченко, О. Г.  Писанки Українських Карпат /  О. Г. Соломченко. — Ужгород :  Карпати, 2004. — 240 с. : іл.

 Монографічне дослідження «Писанки Українських Карпат» Олексія Соломченка (1920–2002) — члена Національної Спілки художників України, лауреата премії ім. Юрія Шкрібляка, заслуженого працівника культури України, мистецтвознавця підсумок наукових пошуків і досліджень впродовж усього життя. Автор розповідає про звичаї і обряди, пов’язані з писанками, про символіку та зміст орнаментальних зображень, про техніку розпису, консервацію та реставрацію писанок, про майстрів писанкового розпису з гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, про писанкарство в діаспорі.


Народ живе красою,
Вміє не лише створити,
А й обезсмертити себе
У прекрасному.
Стільки стрілося у писанці!
Казка, пісня, бувальщина,
Материнська колискова
І росяна стежина дитинства,
 Вінок першого кохання
І дужість повноліття,
Мудрість старості,
І присмак вічності
У присмерку вечірнього неба.
З радістю смуток,
З усмішкою надія…
Добирайте,
Осмислюйте,
Повертайте скарби народові,
Котрий примножить їх знову і знову.
                        (Михайло Стельмах)

Писанка це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб!
Нам слід пишатися ним перед усім світом!
                            (Олександр Довженко)

Писанки (орнаментовані пташині яйця) одна з форм українського народного розпису, своєрідні, живописні мініатюри.

Мабуть, жодний вид народної образотворчості не має такої різноманітності орнаментальних елементів та мотивів, як писанки, не кажучи вже про багатство композиційних варіантів, кольорових сполучень, організацію і довершеність чіткого ритму, симетрії та рівноваги. Хвиля часу докотила до нас оте диво з сивої слов’янської давнини, і воно живе, гріє серце буйно квітний символ щедрості української землі.
Дохристиянське походження писанки нині вже не підлягає сумніву. Доведено, що зародилась вона в глибоку, ще язичницьку давнину.

Крашені й орнаментовані пташині яйця — крашанки і
писанки – утвердилися  в обрядах багатьох народів світу за кілька тисячоліть до прийняття християнства. В системі вірувань вони пов’язувалися з яйцем як джерелом життя, початком Всесвіту.
  
 Писанка в минулому була не просто орнаментованим яйцем. Вона зберігала від хвороб, охороняла хату від блискавки і пожежі, сприяла родючості культур. Писанками обмінювалися на знак приходу весни.

Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломлює піст. Писанки приносять любов і приязнь. Ними обдаровують дорогих гостей.

Ось легенда, яка розповідає про писанку. Коли цісар Тіберій, довідався про засудження і смерть Ісуса, то дуже розгнівався і покликав намісника Пилата до себе в Рим, щоб той йому звітував про цю подію. Боячись гніву цісаря, Пилат взяв із собою одежу Христа, за яку солдати під хрестом кидали кості (жереб) і яка мала ту чудодійну особливість, що кожному, хто її носив, дарувала любов і ласку людей. Маючи той одяг на собі, Пилат скільки б разів не ставав перед цісарем, завжди мав сердечний прийом, і Тіберій завжди забував про докори, які мав тому робити. Але ось прибула з Палестини в Рим Марія-Магдалина, і, ставши перед цісарем, подала йому в дар яйця пофарбовані на червоно, вітаючи при тому: «Христос Воскрес!». Тоді Тіберій пригадав, про що мав питати Пилата, і вислухавши від Марії-Магдалини розповіді про Спасителя й про його одяг, наказав відібрати від Пилата і винного покарати. 

А християни, довідавшись про це вітання Марії-Магдалини, почали також в річницю Воскресіння Христового фарбувати яйця і обдаровувати ними один одного, вітаючись радісними словами «Христос Воскрес!» Таким, за  християнською легендою, засвідченою в грецьких рукописах вже в Х столітті, був початок вживання писанок…

Наталія Білянська, провідний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ