09.04.13

Олесь Гончар: творчість як доля


3 квітня 2013 року минуло 95 років від дня народження класика української літератури, письменника, поета Олеся Гончара.

Народився Олесь (Олександр) Терентійович Гончар 3 квітня 1918 року в с. Суха Кобиляцького району Полтавської області, помер 14 липня 1995 року в м. Київ.

Перше видання роману
 «Людина і зброя» (1961 р.)  
  Видатний громадський діяч, член НСПУ, очолював Комітет із Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992–1995 рр.). Олесь Гончар став першим лауреатом Шевченківської премії 9 березня 1962 року за роман «Людина і зброя».


 Широкому загалу О. Гончар став відомим своїми прозовими та поетичними творами, передусім воєнної тематики. Війну письменник буквально прожив і пропустив через своє зболене серце, адже провоював від першого дня і до світлого Дня Перемоги.  На фронті писав вірші, що увійшли до збірки «Фронтові поезії».

Олесь Гончар усе своє життя присвятив Україні. Його роман «Собор» (1968) став своєрідним духовним підсумком творчості письменника і був заборонений радянською цензурою як ідеологічно шкідливий. Твір з'явився вдруге тільки через 20 років, у 1988 році, і одразу став культовим.


Варте уваги також трьохтомне видання «Щоденників», що побачило світ у видавництві «Веселка» у 2002 році. У 2005 році започатковано чотирьохтомник «Вибрані твори» (К., «Літакцент Плюс» 2005 р.) У 2008 році на замовлення Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка видано збірку «Листи», в якій читачів вперше ознайомлено із епістолярною спадщиною О. Гончара. 

У фонді відділу міського абонементу ТОУНБ дбайливо зберігається літературна спадщина письменника, яка постійно поповнюється. Серед цих видань: дванадцятитомне видання творів О. Гончара, видане НАН України (2001), що стало найновішим виданням творів письменника. До нього увійшли романи, повісті, поезія, щоденники та листування, яке вдалося зібрати на час його виходу у світ. 

Вступне слово до «Листів» написав В. Яворівський, післямову — Р. Лубківський. Публікація охоплює великий проміжок часу — від довоєнних років до початків духовного відродження української нації.


Оксана Гавенко —  головний бібліотекар відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ.

Немає коментарів :

Дописати коментар