13.02.13

Пам'яті Друга...

Він був ровесником нашої бібліотеки (ТОУНБ засновано у 1939 році) та одним із перших її читачів починаючи із  далеких 50-х років минулого століття. Його любили і шанували тернополяни. Напевно, у пам'яті кожного з нас залишаться його мудрі, проникливі очі, іронічна посмішка.
Минуло вже два роки, як відійшов у вічність Володимир Леонович Сушкевич — багаторічний читач, вірний друг нашої бібліотеки, кореспондент газет «Вільне життя» та «Свобода», заслужений журналіст України, володар Всеукраїнської журналістської премії «Золоте перо».

В одному з інтерв’ю Володимир Леонович сказав, що «захворів книгами на все життя». Про книги, читання він розповідав з особливим трепетом і любов’ю. Його енциклопедичні знання були безмежними. Як захоплено Сушкевич розповідав про публікації, надруковані в улюблених часописах «Кур’єр Кривбасу», «Дніпро», «Всесвіт», «Новый мир», «Иностранная література».

У відділі міського абонементу було започатковано  цикл зустрічей у бібліотеці з відомими людьми нашого краю «Знайомство зблизька». Три незабутні зустрічі за участю Сушкевича відбулися у ТОУНБ: «Тернопіль у стилі ретро» (27.09.2005р.), презентація книги «Листи до друга» (18.09.2008р.), «Бібліотека, яку я люблю» (22.09.2009р.). Усі вони були присвячені професійному святу — Всеукраїнському дню бібліотек.



А ще, пригадую, як Володимир Леонович завжди заохочував нас, працівників бібліотеки, до написання статей про роботу нашої книгозбірні. Під час зустрічей завжди проводив міні майстер-класи з основ журналістської майстерності. Його мудрі настанови є неоціненним скарбом для нас, бібліотекарів.  Всі ксерокопії статей із газет, що стосуються роботи відділу міського абонементу, за порадою Сушкевича, я збираю у папку по сьогоднішній день.

Неповторними та унікальними були книжкові виставки, якї експонувалися у відділі міського абонементу, до організації яких долучився Володимир Леонович. На них поряд із виданнями з фонду нашої книгозбірні були представлені багаті колекції газетних матеріалів, листівок про Костянтина Паустовського, Франсуазу Саган, Івана Франка та ін. А ще на сайті нашої бібліотеки (www.library.te.ua)  в рубриці «Віртуальні виставки» можна ознайомитись з виставкою «Окраса книг — екслібрис», на якій представлено екслібриси з колекції журналіста.
Улюбленим поетом Володимира Леоновича був російський поет Костянтин Паустовський. Упродовж свого життя він вів листування із працівниками музею Костянтина Паустовського, який видавав часопис «Мир Паустовского». Репрезентую публікацію, надруковану у журналі "Мир Паустовского" №25/ 2007р., про виставку, яка була організована у відділі міського абонементу ТОУНБ, присвячена творчості російського поета (див. нижче).

Володимир Леонович до нестями любив своє рідне місто Тернопіль. Його дітище — книга «Листи до друга» (Львів, «Піраміда», 2008), перебуває у колі зацікавлення поціновувачів таланту Великого журналіста. Адже ця книга про нас з Вами, адресована людям, закоханим у Тернопіль.

Свою розповідь про Володимира Сушкевича, доброго друга Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, хотілося б завершити відомим віршем англійського письменника Редьярда Кіплінга «If» («Якщо») у перекладі українського поета Василя Стуса «Синові», 46 перекладів якого зібрав за своє життя Володимир Леонович Сушкевич.
   
Синові
       
Коли ти бережеш залізний спокій
        всупір загальній паніці й клятьбі,
        коли наперекір хулі жорстокій
        між невірів ти віриш сам собі,

Коли ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.

          Коли тебе не пограбують мрії,
          в кормигу дум твій дух себе не дасть,
          коли ти знаєш, що за лицедії –
          облуда щастя й машкара нещасть,

Коли ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.

           Коли ти можеш всі свої надбання
           поставити на кін, аби за мить
           проциндрити без жалю й дорікання –
           адже тебе поразка не страшить,

Коли змертвілі нерви, думи, тіло
ти можеш знову кидати у бій,
коли триматись вже немає сили
і тільки воля владно каже: стій!

        Коли в юрбі шляхетності не губиш,
        а бувши з королями – простоти,
        коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
        нічим тобі не можуть дорікти,
      
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти єси людина
і землю всю своєю назовеш.

 Тетяна Ковалькова, завідувачка відділу міського абонементу ТОУНБ

З архіву відділу
2 августа 2005 г., г.Тернополь (Западная Украина)
В областной универсальной научной библиотеке открылась выставка «Золотая роза Константина Паустовского». Помимо книг писателя на выставке были представлены также его фотографии и полный комплект журнала «Мир Паустовского» из коллекции Владимира Сушкевича, корреспондента газеты «Свободная жизнь», читателя библиотеки с 1954 года.

«Паустовский помогает мне жить — сказал Сушкевич на открытии выстав­ки. — Мне жаль тех, кто ещё не испил из чистого родника творчества этого писателя. Пусть выставка хоть немнож­ко приблизит читателей к мудрым, доб­рым книгам, написанным Паустовским, к «Золотой розе», выкованной великим мастером слова».

Из письма Сушкевича в музей-центр:
«Заведующая библиотекой Татьяна Петровна Ковалькова с большой тща­тельностью готовила выставку. Многие читатели брали на дом книги Констан­тина Паустовского, в том числе «Золо­ту троянду», с заинтересованностью знакомились с выпусками журнала «Мир Паустовского». Так что число почита­телей и читателей увеличивается.
Читаю-перечитываю номер 22 «МП». Это радость: заканчивается день, и ко мне приходит с журналом, который создаётся с вдохновенной лю­бовью, Паустовский. Не забывайте про меня, когда будет 24-й номер. На днях жена принесла мне в больницу, где ока­зался из-за болячек, номер 23-й — интереснейший,  до умопомрачения!»

КОВАЛЬКОВА Тетяна. Золота троянда <на укр. яз> // Вільне життя. — 2005. — 6 серпня.—С. 9. — (Виставки).








Немає коментарів :

Дописати коментар